ПАМ'ЯТНИК «СКОРБОТНОЇ МАТЕРІ»
Зразу ж після звільнення Біляївки від німецько – румунських військ з 12 квітня 1944 року створюються похоронні команди з місцевого населення. Одна з цих команд збирала тіла загиблих солдат і козаків на полях колгоспів «Вірний шлях» і «Червоний промінь», у плавнях, лісосмугах, біля доріг, звозили і хоронили їх в центр і селища Ілліча. У складі похоронної команди був і працівник водопровідної станції «Дністер» Ляхівський Г. Г.
Зібравши загиблих в окрузі, похоронна команда продовжила роботу на території Овідіопольського району. Звідти перевозили тіла козаків із корпусу Плієва І. О., які загинули у боях з ворогом.
Спочатку на місці захоронення поставили надгробну плиту, обгородили дерев’яною огорожою.
Пам’ятник декілька разів реконструювався і перебудовувався.
Напередодні 35 – річчя Перемоги (1980р.) дерев’яну огорожу замінено на залізну. Поставлено пам’ятник Скорботної матері.
Пам’ятник становлено з ініціативи Кавалера ордена Слави трьох ступенів Ляхівського Григорія Григоровича.У братській могилі поховані визволителі Біляївки:
1. Кожевніков М. З. – рядовий
2. Оснина Л. – рядова
3. Фоменко – майор
4. Чеботарьов В. – лейтенант
5. Летучий П. – лейтенант
6. Авілов В. Я. – підполковник
7. Булкін І. С. – майор
8. Пахворостов – рядовий
9. Долгих І. Є. – рядовий
10. Гнізгура – військлікар
11. Круглов К. П. – лейтенант
12. Клащимов – гвардії рядовий
13. Сенокоснова – гвардії рядова
14. Кожевніков Ф. В. – рядовий
15. Ніколаєв О. О. – рядовий
16. Олдаковський П. М. - рядовий
